Мене звати Микола Конченко
Не пам’ятаю моменту, коли фотографія стала частиною мого життя. Зате добре пам’ятаю, як почав помічати речі, на які раніше не звертав уваги. Світло у вікні. Погляд людини за секунду до посмішки. Тіні на стіні під вечір.
За багато років я знімав весілля, портрети, сімейні історії та просто людей на вулицях міста. І щоразу найбільше мене цікавила не сама подія, а те, що відбувається між кадрами.
Мені подобається спостерігати. Шукати цікаве світло, незвичні ракурси та дрібниці, які більшість проходить повз. Іноді саме вони роблять фотографію живою.
Напевно тому я люблю фотографії, до яких хочеться повернутися через роки. Не для того, щоб згадати, як усе виглядало. А щоб знову відчути той момент.
Для мене фотографія — це про людей, світло і короткі миті, які більше ніколи не повторяться.